Печаль душі та ноти в унісон
З дощем, якому б сумом день залити,
Ні час не відпускає, ні молитва ,
Та хлипає старенький патефон.
Похмуро, сиро скрізь: грибний сезон..
Зчорніли вчора ще барвисті квіти.
Печаль душі та ноти в унісон
З дощем, якому б сумом день залити...
Здавалось, поруч примостилось, он,
Шалене, молоде, безжурне літо.
Там кожен кадр -- у променях, залитий.
А наяву -- змокріле листя крон:
Печаль душі та ноти в унісон...
