Той Перший вірш - Моя Україна (нажаль фрагмент) - 1992
Захотілося залишити цей невеличкий фрагмент вірша, який я, першокласниця, написала в далекому 1992 році, натхненна усвідомленням своєї ідентичності.
Нажаль, найближчі мені люди не повірили в те що, це я написала ...
... не оцінили моїх творчих потуг)))
... тож я розірвала рукопис і викинула ...
... тоді я ще не мала наснаги відстоювати своє ...
... перестала писати на довгі роки...
Тож, власне, до уваги фрагмент, що я досі пам'ятаю:
Моя Україна.
В моїй Україні широкий є степ.
По степу тече наче стрічка,
Мов небо безкрая, мов море глибока,
Широка блакитная річка.
І колесо щастя степ має таке,
Що крутиться так невгамовно.
І з силою вітру квітки́ нам несе,
На щастя несе безумовно.
......втрачені фрагменти.....
..... в усій Україні...
.............................багаття
Палає в моєму вогні!
Лариса 1992
