Враз облетіло все, що і пручалось:
Безлисто ліс темніє котрий день.
Так одиноко осінь величає
Верби убрАння вогняно-руде.
Безлисто ліс темніє котрий день.
Як швидко відгоріло розмаїття!
Вербових ниток пасмо золоте
Лампадою на чорнім фоні світить.
Так одиноко осінь величає,
Невідворотність знаючи гірку,
Красуня переліску, незвичайна
Настирністю у кожнім черенку.
...
Верби убрАння вогняно-руде
Не радує, а обгортає жалем.
В дубовий обсип завтра упаде,
Немов його зігріти забажає.
