А руки прагнуть до землі Та їх ніби скували
Ми українці, мов джмелі, Сумлінно працювали
Копали Чорне море ми Тож маєм свіжі рани
Засмагу ненечки землі І долю - порцеляну...
Наразі у дворі війна Страждає Україна
У кожний дім ввійшла вона То чорна є година
Насінням міни у ріллі Зі сталі зійшли сходи
Ми під конем? Ні! На коні. Хоч очі вже й холодні
Марно життя не віддають І не самі калічать
З калюж студену хлопці п'ють, Імена віковічать
І перемога - наш посил Ти начувайся, враже
Хоч і бракує свіжих сил Та куля не промаже
