Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: байдужість чи спокій - ВІРШ


Серафима Пант: байдужість чи спокій - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




байдужість чи спокій

байдужість чи спокій сповільнений рух краплини падіння із мокрого даху набрали по вінця страхів переляку знесонені ночі розплющені мрії до стану води чужими очима реальність строката контрасти емоцій згорів трансформатор внутрішнього ресурсу все буде як буде не буде ніяк тунель надто довгий та свіже повітря дарує надію з вогнем в серці вийти з темряви сьогодення

ID: 1051107
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 09.11.2025 10:18:36
© дата внесення змiн: 09.11.2025 10:21:41
автор: Серафима Пант

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (153)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

ХРЕСТОСЛОВ, 09.11.2025 - 13:38
ув арте́ріях кро́в - не вода́
що сповільнено кра́пає з мокрого да́ху
кожен кро́к по туне́лю суди́н -
то дорога пото́йбік
в надії що ти не́ назавжди́
ота́к бу́деш йти в темноті
крізь знесо́нені но́чі й затлу́млені дні
повз байду́жість сторо́нніх і спо́кій близьки́х

не один трансформатор згорів поки́ тя́г тво́ю до́лю сюди́
а тепер -
оглядаєшся:
Що́ я тут ро́блю?
ЯКи́Х аллілуйських вершин досяга́ю щодня́
продира́ючи спокій й байдужість буття́?

все́ ж
ти йде́ш
упере́д

розумієш красу́

а вона тебе ду́рить
веде манівцями
і як ри́б
вислиза́є все з ру́к тво́їх мо́крих

ти так гарно несхо́жа на інших
байдужих спокійних простих
на плане́ті несе́ться що ко́смосом на́щось
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 09.11.2025 - 16:45
Риби вийшли із води,
Манівцями розбрелися,
А тепер свої сліди не знайдуть до моря -
Знищив
Всі маршрути злісний дощ.
Лізуть риби на дерева,
Щоб побачити вдалось -
Хто ми?
Де ми?
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 09.11.2025 - 18:06
риба - фемінітив, як поетеса, членкиня, колегиня
ри́б - маскулінітив, поет, член спілки, колега
а да́лі -
всі хай лізуть на дере́ва
щоби́ поба́чити чи ВСЕ вдало́сь
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 09.11.2025 - 20:58
Риба не птаха
А птаха не птах,
В світі, здається, найбільше комах.
Що ж про комах...
а оса не осел,
О(с)з - це країна, де може усе
Бути не так, але бути як слід.
Рибу ведмідь смакував на обід.
Риба чи риб
Не впливає на смак.
Гарні фінали бувають в казках.
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 09.11.2025 - 21:23
га́рно іно́ді бува́є й в житті
ідеш з малюками за руки до школи
а їх рюкзаки на твоє́му плечі
й гово́рите разом на світі про все
хоч цього ніко́ли вже більше не бу́де
але не забу́ду як гарно й щасли́во ми че́тверо йшли
а ру́к на них трьох не хапа́ло
по дорозі разо́м повторяли з дома́шки вірші
а зимо́ю носи́ закривали шарфи́
я оди́н говорив всю доро́гу -
вони́ лиш смія́лись
веселий як ка́зка був ча́с
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 09.11.2025 - 22:52
З внуками ця казка стає ще казковішою
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 10.11.2025 - 12:17
ніби-то по́ряд
та
на іншій плане́ті
і діти
і внуки
живуть

в сво́їм світі
не тво́їм

непротоптані стежки між цими світами

скида́є непотрібне листя ліс
і ти лежи́ш
і зга́дуєш мину́ле

а скоро впаде сніг

ду́жість байду́жості
більша за про́сту любов що нічого не про́сить
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 10.11.2025 - 16:58
Нехай байдужість силою маліє -
Скидає непотрібність цю душа,
Не на стежки -
По них прямують мрії
До тих, хто любить,
Вітер хай розвіє суху байдужість
Й сліду не лишає.
 

Нові твори
наступного разу
Поезія для дітей