Іду я берегом крутим,
Посеред тиші, безголосся.
І не туди, і не за тим,
Ведуть усі стежини осінь.
І листопадова хода.
Мою дорогу перебігла.
На мить здалося, що вода
Холодним оловом застигла.
Ніхто нікуди не спішить ,
Ніхто нікого не чекає.
Пожовкле листя шелестить,
І так повільно облітає.
Я берегом крутим іду,
Бо іншого шляху не маю.
Та знаю, навіть по льоду,
Цю відстань в часі подолаю.
