Село Чайковичі - дзеркало Дністра
В річці дзвенить криштальна водиця .
Тут земля батьків, калина, та верба -
Сяє в рушниках - мамина світлиця.
Цвіте садочок, мальва біля хати
Сходить рано сонце на світанку .
Тут купала в молоці мене мати...
Шила в узори цвіт - вишиванку.
На березі Дністра видно ліс здаля ,
Зелений гай, як шумить діброва.
Тут село моє, і тут зростала я -
в садочку тішить солов'я мова.
Чайковичі - це моя свята земля,
Три церквиці наче дзвін зірниці.
Тут рідна школа, де колись вчилась я,-
Зростали крила наче у птиці.
О світанкова - моя зірко рання!
Ти кличеш мене у рідне село.
Туди, де дзвенить мила пісня давня,
з гір виграє ніжних струн джерело .
В полі зріє овес, жито, пшениця,
Поміж них пломеніє маків цвіт.
До хати кличе вечірня зірниця...
У рай дитинства, де мій ясен світ .
2-----------------------------------
На панській горі - дуб, ставочок, верба,
Видно все село ,як на долоні.
Тут пречисте небо - блакить голуба -
А в травах пасуться карі коні.
Тут у поле жайвір рано злітає
Будить трударя від зимових снів.
Мати земля зернятко засіває
Стрічає журавлів з чужих країв.
Стоїть у смутку, журбі завод титан
Поруч з ним мила школа княгиня .
А народний дім обняв сивий туман...
Клониться до ніг зірці Богині .
А за селом на вигоні тишина ...
Лиш чорний ворон на дубі кряче.
Прийшла до святих могил мати сумна,
За своїм сином ридає, плаче.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
