Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: laura1: Материнський біль - ВІРШ

Як хочу в інший вимір подзвонити Й спитати в тебе, сину: — " Як ти там?" Але не знаю Божих реквізитів І де знайти ключі від райських брам? Мовчить твій телефон чомусь віднині. Але колись розрадою він був. А зараз тиша ранить щохвилини І серце не витримує тортур. Питань до тебе, сину мій, без ліку! А ти мовчиш, ховаючи думки. Лиш усмішка твоя мені на втіху Застигла на портреті залюбки. — Чому пішов, синочку, так зарано, Зоставивши мені нестерпний біль? Кровлять мої відкриті, свіжі рани, Та знаю, сліз моїх ти не хотів. — Як торувати шлях земний, мінливий, Коли немає сенсу і снаги? Адже тебе без пам'яті любила! Але мій сенс украли вороги. — Пробач мені, мій соколе, мій сину, Що не змогла тебе уберегти. Вночі і вдень молюся вищим силам За спокій твій у лоні доброти. Чекатиму на зустріч із тобою У райських, невідомих нам світах! Задам тобі питання, що журбою Лежать сповиті в тайних закутках. — Прощай, синочку! Зцілюйся від болю Підступної, кривавої війни. Тебе люблю безмежною любов'ю, Як можуть лиш любити матері. — Лише приходь до мене уві сні... 05.11.2025 Л. Сахмак (Л. Сахарук-Маковей) Картинка з інтернету