Останні аркуші осені
Дозріле вино молоде,
Вже листя вкладається стосами,
хоч є ще вгорі де-не-де.
Туман виноградними лозами
сплітає пухові хустки,
і ми між палкими загрозами
живем тут комусь завдяки.
Бувають страхи захмілілими
від надто руйнуючих втрат,
та ми залишились вцілілими,
і день став ціннішим в сто крат.
Останнім незписаним аркушем,
скінчився укотре сезон,
лишилось несказане нам лише
і тіням рідіючих крон.
