Мій крик душі в безмовність вбраний,
Він резонує з про́явом емоцій,
Коли я йду крізь отвір брами
У млу в понадчуттєвому потоці.
Мій крик душі в безмовність вбраний...
Моя покута рветься в о́бсяг,
Неначе са́льви феєричні в небо.
Усі стихії в такт голосять,
Бо проявлятися у них потреба.
Моя покута рветься в о́бсяг...
Моє "Люблю!" – ефір прозорий.
Воно вібрує в первозданних ритмах,
Там, де зірки співають хором
Й Ізіда крила розгортає при́тьма.
Моє "Люблю!" – ефір прозорий...
04.11.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
