Скажіть, ми в що вкладаєм сенси?
У суєту суєтних днів?
Свої плекаєм декаденси,
та душі гоїмо від слів
липких, болючих та тривожних.
Шукаєм митей переможних
посеред дій панів вельможних.
Ось так й живе́мо. Живемо́...
Шукаєм спокою - мчимо
на зустріч дням учора й завтра,
поки згорає тих днів ватра.
Навколо нас ті самі сенси
днів суєтних. Ця суєта
плекає наші декаденси.
А ми? Ми жили це життя?
