Йo…
З праху й подиху Бог створив мене,
Перший крик — і світ ожив, наче сенс цей у мені.
Ангели кружляють, біси шепочуть: «спокуса!»
Страх і диво — на одному диханні,
Мелодія життя — перший трек у хроніках Всесвіту.
Очі чисті, як джерела,
Сміх дзвенить, мов вода на камені.
Мати тримає, батько веде,
Біси шепочуть, ангели охороняють кроки мої.
Кожне слово — пелюстка, кожен рух — музика серця,
Життя починається, наче реп, що росте в мені.
Серце палає, буря всередині,
Демони шепочуть, спокуси в кайфі.
Ангели підказують: «Не збийся з шляху!»
Юність — час вибору, ритм життя — битва,
Мелодія росте, розквітає,
В кожному слові — страх і бажання, в кожному кроці — майбутнє.
Руки будують дім, серце любить,
Душа шукає Господа, віра — як світильник.
Сім’я — сад життя, праця — пісня,
Спокуса — буря, але я тримаю лад.
Ангели поруч, біси — за спиною,
Мій трек — моя молитва, моя сила, мій шлях.
Сивина на голові — мудрість часу,
Страх завершення, спокій молитви.
Демони відступають, ангели співають,
Старе серце — храм, готовий до переходу.
Ріка життя вливається у вічність,
Мій реп — живий росток, жива вода для душі.
Ще раз про Вовочку
-Вов, а.., Вов,
яку ти собі хотів би мати дічину?
-Як казала моя мама - машина собі шофера не вибирає!
, добавив анекдот, якщо єбажання запрошую до ...
Життєво! 
