Невпинний час
Мина, повз нас,
Неначе птах, летить
У майбуття
Без вороття
Кожнісінькую мить.
Його спинить
Ані на мить
Не зможе жоден з нас,
Ні повернуть,
Ні перетнуть.
Нам не підвладний час.
Впродовж всього
Життя свого
Крізь нього ми йдемо
Щодня, щомить,
Допоки вмить
Усі не помремо –
І я, і ти,
А час іти
І далі буде так,
Як нині йде.
Кінець прийде
Йому також, однак
За років сто,
Мільйон? Ніхто
Із нас цього не зна,
Допоки він
Без жодних змін
На світі цім мина.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
