Дивлюсь на небо на яснії зорі
А небо наче океан у просторі.
Там пливуть хмаринки наче кораблі
До них летять думи ,як пташки із землі.
Зорі , ви - як білі чайки у морі
Осяюєте, як маяк путь в просторі.
Запалили сяйвом яскраві вогні
І вказуєте людям дороги земні.
О зорі, ви наче квіти у полі
Даруєте блаженну мить у любові.
Сієте в буйні трави чисті роси
Князь місяченько розплітає вам коси.
А мій Ангел ,там на хмарці край неба
Молиться Богу за мене у потребі.
Співає і колише безсонні сни
Сіє зорі на щастя - зореквіт весни.
Дивлюсь на небо у зоряні очі
Вони відзеркалюють нам білі ночі.
Ловлю я красу звечора до ранку,-
Як танцює мило шардаш - ніч циганка.
А Осінь пише на кленовім листі
Розсипає на щастя зорі золоті.
Їй грає мінорно, так явір - скрипаль
Із душі проганяє осінню печаль.
О скрипалю "на біс" нам пісню заграй!
Хай музика дзвенить, як із гір водограй.
Веди лебедів кохання у осінь,-
Де цвітуть білі - білі айстри у росах.
Пісня про любов над світом лунає
З синіх гір встає сонце - ранок світає.
Розсипа жменями зорі на щастя
Цвітуть квіти у росі наче причастя..
Вдихаю в їх запах п'янкий аромат
Небо нахиляє сонце у сто карат.
Цвітуть квіти - сонячний рай на землі
У рідний край несуть на крилах журавлі.
