Вона працювала манекеном,
Одягалась відверто, розкуто.
Обливала себе медом,
Вважала, що жити так круто.
Одягали завжди по-різному,
Щоразу підбирали їй стиль,
Щоб подобалась кожному
Зачарувала намічену ціль.
Щоденно у різному образі
Вона підкорювала світ.
Мріями про неї у космосі
Принци далеких орбіт.
Сьогодні вона лікарка.
Учора була демоном.
Завтра - чарівна цілителька.
Пощастить комусь вечором.
Жаль пустий манекен
Залишиться один на вітрині...
Не чекає на свій хепі-енд,
Бо вони - "такі одні єдині"...
17.10.2025 Михайло Августин
