Почнемо ставати милішими!
Почнемо шукати блакить!
Почнемо для долі невтішної
Тютюн у мішечку носить!
І верхи на конику вранці,
Під ноги пробуджених скель,
Летіти промінням у склянці,
Як новонароджений Лель*,
Щоб вдень, досягнувши мізерів
Потрапивши раптом в югу,
В безумстві вітрів хабанери*
Сховати в долоні нугу.
А далі… повільно і гордо,
У силі легкої стопи,
Розправити збуджені нерви,
Неначе творіння стовпи.
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=KFg5KY1QbME
