холодний відчай вдячних слів
скляних очей торішній мед
не ризикуй в цій грі на всі
чотири кроки наперед
тримай в порожній голові
в тотожностях осінніх днів
надавши вигину брові
мовляв до глузду зголоднів
серед агонії ляльок
на вкрай заплутаних нитках
на кожній з терену вінок
в серцях зола, в зіницях страх
<
постави ниці / сміх крізь крик
німого бога_
відчай слів
до котрих врешті майже звик
в чужому сні_
в цій грі на всі_
