Останні теплі дні погожі і сумні…
Тарас Петриненко
Спиває павутинка млосний ром -
позавіконна осені предтеча.
Останні дні відчалять, мов пором,
який чекав терпляче літа втечі.
А календар підсвічує шляхи,
куди тримати курс мені та друзям.
У зиму, пані, в зиму… Там сніги
ітимуть, наче коні у попрузі.
За рогом часу блимає ліхтар.
Багряна розкіш сонця, що заходить…
Короткі дні та довгі ночі – дар,
за будь-яких обставин і погоди.
Переживи і проживи своє.
Зустрінеш осінь, тиха та печальна.
І ступиш на поріг її фоє…
Останні теплі дні от-от відчалять.
