Тінь ця – іншому належить сонцю,
Тут її ніщо не спокуша,
Світ наш не турбує темну гостю,
Тільки ниє, де була душа.
Звуки вона чує, бачить інших,
Наче у звичайному житті,
Та занило, раптом, в грудях трішки
Й очі молять щось у висоті.
Інших душ роками біганина,
Поміж смислів їхніх чехарди,
Їй набридла гонка безупинна,
Що було – вже не повернеш ти.
А чуже їй сонце мовчки світить
І не помічає нашу тінь,
Помічають інколи лиш діти,
Щось, чого немає в пустоті.
Тінь продовжує свої блукання,
Хоч нічого вже давно не жде,
У житті минулому питання,
Тут – надія, що кінець прийде.
І перебираючи мов чотки,
Дні у нескінченному ряду,
Чує голос, ті жахливі нотки:
«Ти втомилась, бачу? Що ж, я йду…»
Моя нова містична пісня. Звук Suno, відео Krea і Clipchamp.
Я не дивилась і не читала. Все відкладала, а потім з них мемів наклепали))
