на узбіччях дев'ятого кола
декорації раю в руїнах
в землю ліктями і на коліна
впала жниця відкинувши косу
між жертовних багряних покосів
безсоромна / розбещена /гола_
<
стоголосся глибокої ночі
позачасся туманності тла
місяць смокче неонові очі
через них мозок випити хоче
смерть в обіймах нордичного спліну
маріанським хрестом розцвіла_
