Нарешті я знову почав писати,
В рядках я побачив себе.
Словами не все передати,
А вийшло, як завжди, пече.
І знову рядки, наче рани,
Що тихо стікають в рядках.
У кожному слові — обмани,
І серце палає в рядках
Здається, що літери — зброя,
А рими — мов тріщини в дні.
Я пишу не для перемоги,
А щоб не загубитись в собі.
