Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сіроманка: Ірина Вовк. "ПРО СІМЕЙСТВО ЖУЖАКІВ" (дитяче) - ВІРШ

Жив на світі Жужа-жук. Мав багато ніг і рук. Мав дружину – Жужелину, Чепурненьку, мов жоржину. Мав малесеньких малят – Сім жвавеньких жужелят. Знали всі, що Жужа – пан: Він вбирався у жупан, Брав червоні чобітки І вивчав усі кутки. Раз сімейство Жужаків Повилазило з кутків, Пообідало нівроку І гуляло аж півроку. Посідало на кущі, Дуже змокло на дощі, А маленькі жужелята Застудили ноженята. Позлітались свояки – Жу́же-Жу́жо-Жужаки, Довго думали, гадали, Жужеляток наставляли: «Не лякайтесь, жужелята, Грійте в травці ноженята, З квіточок беріть нектар, І нектар погасить жар». Днів за три, а то й за п’ять, Ніжки більше не болять, Жужелята жужелять, Тата й маму веселять. Чуєте: жужу-жужу! Підійдете – покажу: Ось листок, немов перина, Тут вся Жужина родина Цілу зиму буде спати… Цить-бо, годі жужеляти! (З першої збірки "Дзеркала". - Львів: Каменяр,1991).