Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Harry Nokkard: Неслухняне мишенятко - ВІРШ

Неслухняне мишенятко Жило-було мишенятко, мало маму, мало й татка, Разом жили у норі, що зробили у дворі. Гарне було мишенятко, і раділи мама й татко, Лиш одне було погано було дуже неслухняне. Піде мама по зернятка, робить шкоду мишенятко, То у двері виглядає, то віконце відкриває, А то вискочить у двір, де живе пухнастий звір. А до цього слід додати, що крім цього мишеняти, Жила кицька у дворі, мала гострі пазурі. Мама й тато кицьку знали, і не раз попереджали, Як не має мами й тата, не виходити із хати. Кицьку Маньку добре знали, просто так не дратували, Знали всі сердита киця, з нею краще не свариться. Полюбляла киця вранці танцювати свої танці, Як спіймає горобця, грає з бідним без кінця. То підкине, то підбросить, то в зубах по двору носить, Знали всі у тім дворі про котячі пазурі. Нерозумне мишенятко, не хотіло слухать татка, І хоч гарні вушка мало, все повз вуха пропускало. Якось вранці мишенятко, що не слухалося татка, З нірки вискочило в двір, а йому назустріч звір. Кицька Манька проспівала: - М-я-я-в! На тебе я чекала, Час сніданку підійшов, дуже вчасно ти прийшов. Заволало мишенятко: - Ой, рятуйте, мамо, татко! Тільки вийшов я у двір, як напав на мене звір. Чемно мовив: - Добрий ранок! Щось казав там про сніданок, Тож рятуйте від біди, буду слухатись завжди. Як почули мама й татко, що волає мишенятко, Зразу кинулись туди, рятувати від біди. Знав татусь і миша-мати вдвох їм кицьку не здолати, Тож зібрали ще мишви, що не видно і трави. Рятувати мишки долю, ще прибігли й миші з поля. Чималі вже мали сили, ще на поміч запросили, Пса сусідського Полкана, щоб дав киці прочухана. От прибігли всі у двір, там де був пухнастий звір. З мишенятком в квача грає, то відпустить, то спіймає, Грає киця, аж мурчить, мишенятко лиш мовчить. Р-р-р-гав! – промовив пес Полкан, – Буде тобі прочухан. Добре кицю тебе знаю і давно спостерігаю, бешкетуєш у дворі, від зорі і до зорі. То горобчика спіймаєш, то дитину налякаєш, Віддавай нам малюка, бо намну тобі бока. Кицька Манька затремтіла й мишенятко відпустила. І не думала пручатись, – Я хотіла лиш погратись з мишенятком у квача, він чомусь почав кричать. Забирайте вашу мишу, у дворі хай буде тиша, Мишеня хай місце знає, маму й тата поважає, А як виросте у мишу…. поговоримо пізніше. З хижим блиском у очах, зникла Манька у кущах. Рада мама, радий татко, врятували мишенятко Від котячих пазурів, звір страшний його не з’їв. З того часу мишенятко маму слухає і татка, Як немає мами дома, ве відчинить він нікому. Добре мишка пам’ятає, як з мишами кицька грає. Любі хлопчики й дівчатка, маму слухайте і татка, Будьте чемними завжди, і не буде вам біди.