Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Онофрійчук Наталя: Вуж у саду - ВІРШ

В саду, де квіти, поміж руж лежав на сонці ситий вуж. Він мав велике черевце, неначе вкрав в гусей яйце. Але ж в садочку грають діти, куди цього вужа подіти? Взяли , підвісили на палі, щоб кинути за тин подалі. На палі він скрутився в шайбу і виплюнув на землю...жабу. Вужа відкинули до тину, а жаба кліпала годину. Чи то від зляку сторопіла, чи душу кликала до тіла. Мабуть, вона щаслива дуже? А як ти думаєш, мій друже? P.S Хтось тішиться- врятована душа, комусь шкода голодного вужа.