Геть собака знахабнів,
Гавкає без впину,
Кіт по-всякому просив,
Бачить певно згину.
Тільки ляже подрімати,
Очі лиш прикриє,
Серце стане вилітати,
Мов на зло завиє.
Страх, як розізлився,
Вискочив на спину,
Пожалкуєш, що родився,
Сичить він без впину.
А собака весь тремтить,
Ось тобі й наука,
Мале, руде ще й сичить,
Не кіт, а звірюка.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/466-sobaka-nakhaba.html
