Швидкість була неймовірна,
Заєць, мов куля летів,
Де бралась в нього та сила,
Жити напевно хотів.
Вовк був голодний та вправний,
Сили не рівні були,
Видався день зайцю вдалий,
Зміг він від нього втекти.
Коли все стемніло навколо,
Героєм виліз з кущів,
Серце ще з ляку тремтіло,
Та похвалитись хотів.
Коли сидів вихвалявся,
Пильність втратив він геть,
В лапи сові він попався,
Миттю прийшла йому смерть.
Завчасно хвалитись не гоже,
Кожен повинен це знати,
Краще кругом роздивитись,
Звідки біди ще чекати.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/281-zaets-khvalko.html
