Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Митрик Безкровний: Попелюшка. 1. - ВІРШ

Вени оголені вдосталь, Сиплеться сіно з горищ. Дівка низенького зросту, Скільки ночей ти гориш? Спина прогнулась лозою, Очі донизу спадА. Котику попід ногою Зранку наснилась біда. - Матінко, я не лінива, Себто поплавився віск… Вона подивиться криво. Що їй до доньчиних сліз? Що їй до квітів политих І до блискучих підлог? Тостів, гарячий обідів?... - Де зшиті плаття для трьох? - Прошу, не сердьтеся, мамо, Встигну, лиш дайте свічки. (Матір придбати їх мала, Ліньки ж до ярмарку йти.) - Чи не топила надвечір? Іскри ще є від вогню. Заслінку звільниш з-під печі. Світло, неначе в раю! Не прихаращуйся, доню, Маєш по горло ти справ, Чуєш, трублять з бастіону? Принц нас гукає на бал! Скільки ночей ти горіла, Тліла, та все задарма. Мав би до тебе хтось діло, Діла, як того, нема. Все в ідеалі навколо, Крім надвологих очей, Сяйва зірок на подолі І невагомих плечей. Щоб відчувати всім серцем, Як розквітає весна, Мрія у тебе, здається, Вже не така й вартісна. Двері відчинить гарбуза Дивакуватий лакей. - Котику, я повернуся Ти почекай тут на мене… 11 сер 13 Mb