Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Терен: Білченятко - ВІРШ

Заблукало в листі білченятко, Котяться сльозинки з оченяток, Все стрибає з гілочки на гілку, Жалісливо кличе маму-білку. З-під куща озвалось зайченятко: -Чом ти плачеш, любе білченятко? -Та з домівки завше я тікало, А тепер, сердешне, заблукало. Шлях додому б тільки відшукати, То не стану більше я тікати... Підморгнуло сонце з-за хмаринки, Позбирало променем сльозинки, Освітило білочці доріжку До дупла. Задріботіли ніжки. І мале, щасливе до нестями, Кинулось в обійми білки-мами.