(Написано колись)
*
Годинник тікає, а що ж ти?
Чому лежиш, мов напівсонний,
Цей час благаю не зупини,
Не будь же айсбергом холодним.
Легеньким дотиком до стегна,
Торкнися ніжно, запалала,
Вогнем яскравим, доля звела,
До зваби пристрасті, кохана.
Спішить годинник на удачу,
Сплетіння тіл у водевілі,
Цілунком збуджена заплачу,
Це відчуття, як подих свіжий.
Звуки годинника і стогін,
Вулканом станеш, знов на часі,
Здіймайся магмою, уповні,
З місячним сяйвом у пасьянсі.
На якісь миті тихим плесо,
Під блиском сонячних очей,
І ніби гроз невпинний клекіт,
Кількох недоспаних ночей.
Досягши цілі, шлях блаженства,
Єства знесилені п’ють солод,
Годинник тікає, як жертва,
Наших бажань, адже ти поряд.
2020 р
Час невблаганний:
Пристрасті потік
Зникає -
Чи впадає в інше русло?
І хто сказав, що обпікати - гріх
Цілунками,
Збивати часу лік
П'янкої ночі
Паводком безумства...
Удачі! 
