Немає бути жодних тут образ,
Кому мої незрозумілі дії,
В цей непростий для кожного тут час,
Справляти перемогу вже волію.
Над власними страхами, що сидять,
Сьогодні крапками по всьому тілу,
Зубами вже безсило цокотять,
Бо я ще не збираюся в могилу.
Стискаю міцно волю й автомат,
Який на полі бою не відкину,
Під страхом залпів граду коліщат.
Я тут, щоб захищати Батьківщину.
Дякуючи їм - ми живі! Слава нашим захисникам!
