Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: КЕБАБА - ВІРШ

Рядова працівниця "Кебаба", та ще галицька ти сексі-баба! І п'янить, і зове твоя зваба. Я закляк – нерішучий незграба. Бачу вигин твого силуету й чую в крилах нову силу лету. І тремтить в твоїх руцях котлета, мов отвердла уява поета. Шлю тобі я за натяком натяк. Що це – флірт чи "мороз"? Губи надять. Але я тобі тут не Монатік! Дай конкретніше парубку знати... Чуєш? Серденько тиждень як в'яне... Ти зі щік мій украла рум'янець! Десять років як вегетар'янець, та вчащаю в "Кебабчик" твій явно... Тиждень ллються про тебе куплети, як ти ліпиш звабливо котлети. Ти ж мовчиш, мов німа спірохета... Ну й ліпи собі далі котлети! Капризуй і фліртуй собі, бався – я вже вдоста з тобов "на..бався", але знай: на тобі я не здався – вчора поруч відкрилась "Кебабця". Там досвідчена пані Дорота. Не кладу їй свій пальчик до рота, – бо голодний до буйних еротик, по плече проковтне його ротик... Покладу їй... котлетку-кебаба й вірш, про те, що вона – сексі-баба! © Сашко Обрій. 17.03.2024