Війна позривала маски...не ковідні
І болить...
І більше не буде казки... як вчора..
Цінуймо мить.
Війна оголила душі, і вилили все до дна:
Нещирість, неправду, байдужість...
Вже хто збагатів чим сповна.
Розрізала серце до краю...а в когось воно
Мовчить.
Жортоскість, озлоблення, щирість...
А совість? Вона не спить?
Немає посередині. Є чорне і біле
В нас.
І треба обрати нині,
Куди ти підеш...в цей час...
Війна. Скільки горя навколо...
Так важко лишитись людьми.
З великої дуже любові
Зостатися тими, ким є.
