При світлих мріях, у затишку ночі,
Та й з миготінням привабливих зірок,
Зімкнеш повіки. Так зморені очі,
Хоча б на миті бачити гарний сон.
Як у дитинстві, в маминих обіймах,
Чи в густих травах, що вкрали твій погляд,
Під хвилі вітру, мов злетиш на крилах,
Тобі осяйно, в полі всміхнувсь сонях.
Щасливі миті, вже й торкаються серця,
Тепло відчувши, неначе в колисці,
Роси краплини, виграють озерця,
Золотий промінь, враз придає блиску.
Нині не хочеться прокидатися,
Тіло у спокої, як море в штилі,
Знов є надія, з ранком вітатися,
Війну забути, віднести ген-ген за милі….
Щоби зустріти, під мирним небом новий день.
21.11.25 р
Дякую, Ніно, за душевну красу гарного сну!
