Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: ніжність - ВІРШ

Ти ніжність свою збережи, Не віддавай примхливій осені. Адже вона твоя, що не кажи. Не хоче буть покірною у просині. Літали ми в незвідані краї, Кохалися в невипитому морі. Тоді, здавалось, ми ще молоді, Для подорожі в хмарному роздоллі. А зараз зустрічаємо зорю. Вона тепер підморгує лиш нам. Запроошує на танець у гаю. І стелить мерехтливу постіль вдаль. Біжимо з річкою, куди не знаєм. Прямої стежки нам тут не знайти. Може до літа в гості завітаєм. А може зиму зустрічати будем ми. Я лиш міцніш до тебе пригорнуся. Відчую на губах смачний нектар. Ти залюбуй мене і я проснуся. Твоє кохання - це прекрасний дар.