Думи сумні, це поривчастий вітер,
Скинув мене - сідока із сідла.
Серце послало чуттів кілька літер –
Долі нахабній, що вмить підвела...
Шлях мій життєвий постійно бугристий,
Вже остогидів… іду напролом,
В пункт до мети де проміння іскристе,
В іншому Світі, там – спокій кругом.
В лагідних буднях спокійних душевних
Усмішка рідних, як ружа цвіте.
ЗМІ нам щодня у новинах буденних,
Кажуть постійно – Стабільність росте…
Дуже я хочу - проснутись щаслива,
Чути - немає вже Війн на Землі!
Боже! – Пошли у цей Світ справедливість!
Дай зір усім, хто від злості осліп!
Люди, прошу: - не давайте нагоди
В путь відпускати словесні вітри.
Злоба й ненависть руйнують Свободу,
Людство вбиває в жорстокій війні...
Хай всі бажання домчаться до цілей –
Де розташовано важний об`єкт!
Мирнеє Небо поділимо вміло,
Люди! - Включайте за Мир ... інтелект!
26.11.2025 за мотивами 2016
