Присвячую
Владиці Димитрію
Нас Бог веде дорогою.
Чи знаємо куди?
Наївно сподіваємось,
Що наші то сліди.
Пробуджуємось ранком,
Плануємо свій час,
Милуємось світанком
Де Сонце гріє нас...
Тільки не так складається,
Як думаємо ми
(часто таке трапляється
між нами, між людьми).
От так й мене сьогодні
Господь направив в Храм,
В Улашківську Обитель
Отців Василіян.
На дво́рі дощ осінній,
Все сіре і сльота,
А в Храмі Служба Божа,
Владика і Свята
Недільна Літургія
Єднає душі нам,
Вселяється Надія,
Що з Богом ти, не сам.
Й мурашки йдуть по тілу,
Церковний хор звучить,
Елей душі і тілу,
Життя прекрасна мить.
Як добре, що дороги
Ведуть до Храму нас,
Єднаючи з Всевишнім,
Вагу там має час.
16.11.2025 р.
