Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: казка про щуку - ВІРШ

Ми дружимо з природою завжди. Вона і в лузі й там біля калини. Люблять природу дорослі й дітлахи. Ми разом з нею кожної хвилини. Її чарівність в морі й на річках. Краса її оспівана піснями. Найпотаємніше шукаєм в закромах. Прекрасний світ природи разом з нами. Про птахів любим говорити між собою. І про тварин ще більш хочем пізнати. Сьогодні з вами погуляємо рікою. Про мешканців її будем питати. Ріка розкаже тайну її дна, Як риби всі у неї проживають.? Яке життя проходить тут сповна.? Які легенди й тайни зберігають? Почнемо із грози річок. І як ви здогадались- це про щуку. Берем уявний в руки ми сачок Ловити будемо ми цю науку. І як ми знаємо-це риба не проста. Це символ сили, хитрості і виживання. По всьому світі мешкає вона. Ця риба- майстер маскування. Вона красива, тіло мускулисте. Нагадує торпеду для атак. Міняє колір шкіри в променисте. Буває світла, темна просто так. А комуфляжний візерунок- невидимою робить. Під водоростями- привид у тумані. Отак вона і здобич свою ловить, Стараючись побільше, на обмані. У довжину півтора метра має. І самка завжди більша за самця. 700зубів гострющих вона має. Її щелепи- справжня зброя ця. Оновлюються зуби ці постійно І здобич цілою вона ковтає. Є ікла основні, і сточуються дивно. Які вона, як в крокодилів має. Є зуби-щіточки- нагадують гачок. І вже ніколи здобич не втече. Ці зуби покривають піднебіння й язичок. Для щуки зуби- це святе. Ще є цікава новина, Якщо вона втрачає або плавник, або хвоста. Відроджується це сповна. І зветься регенерація. А ще ви знаєте, що щука канібал? Своїх же родичів вона і поїдає. За здобиччю не гониться вона Щука у засідці її чекає. До ста тисяч ікринок відкладають щуки, І лиш один процент дорослими стає. Впадає в напісплячку- доказують науки. Але хижачити вона не перестає. Щука- це зірка легенд. У Скандінавіїї -це втілення злих духів. В казках словянських- істота чарівна. В Європі -подавали на банкетах. А в Азії, як символ довголіття. Якщо вода холодною стає, А їжі стає досить мало. Вона життя сповільює своє І місяцями ворушиться замало. Я вам відкрию таємницю, Що ікра щуки для їжі не годиться. Що паразитами напічкана вона. Термообробку слід робить сповна. Щука у рості не зупиняється. І кожен рік три сантиметра має Тому росте постійно й не вагається. До сорока кіло зростає. Вона з'їдає все що попадеться: І птахи, видри, родичі свої І черв'яків, і п'явок нажереться. ВСе що в горлянку упихнути в змозі. Цікава дуже казочка про щуку. А ми візьмемо її за науку.. Будем вивчати ці повадки достеменно. Казку про щуку вивчим неодмінно. Природа клад нашої землі. Тварини, риби, в небі журавлі. Це все природи витвори- ми знаєм. Тому цей клад завжди оберігаєм.