Всіх – спільні цінності плекали,
Одні кормили – врожаї,
Родини й заклади – навчали,
В державну мову – повертали,
Та, дехто, нам – «чужими» стали,
Бо, загалом, усі - «свої».
Не «заливається», зненацька –
«Чужа» й колаборантська «кров»…
З народження росте: козацька, -
Жага до волі – гайдамацька,
Свідома відданість – вояцька, -
До українського – любов.
Пишаємося ми «своїми»,
І – покладаємось на них.
Думки і дії наші – з ними, -
Із лицарями фронтовими,
Щоб – відчували побратими:
Тил – не складається з «чужих».
«Чужі» - вже нами керували,
У наш Донбас і Крим – зайшли.
Ми – за «своє», - до бою стали,
Багато втрат і зрад зазнали.
Щоб – ніж нам в спину не встромляли,-
«Свої», щоб поруч, - всі були.
Щоб: знов «чужі» війну – не звали,
Життя – не кинули в бої,
Наш край – «чужинцям» не здавали,
«Очікунами» - не ставали,
Росію – нам не призначали,
Туди хай їдуть, де – «свої».
(Цикл:УКРАЇНСЬКИЙ/УКРАИНСКИЙ ФРОНТ)
Моя авторська пісня "СВОЇ" на цей вірш - на моєму каналі на ЮТУБі:
https://youtu.be/Tbqw5sASNVY?si=PnhEattDbHqZg8O5
Все буде Україна! 
