У листопадний час оказій,
В епоху воєн, потрясінь,
В гущавині моїх фантазій,
Блукає Ваша світла тінь.
Зливається з моєю разом,
За свідка - неба височінь,
Простую за її наказом,
У непроглядну далечінь.
Спокійно нам в обіймах лісу,
Чагарникових володінь,
Знімає день з очей завісу,
В напівпрозорості видінь.
Назад вернутися - несила,
Листки-метелики пливуть,
На мрії одягають крила,
У зиму пошепки зовуть...
Примітка: світлина автора 25.11.25
Душевно! Природа надихає, хоч і осіння пора! 
