Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Осінній день - ВІРШ

Все надбане забрав осінній день, Й несе в промінні, золото за обрій Здаля ледь чути, тихий гомін пісень, Мов намагається принести спокій. Червоні хмари зболені у тиші, В себе поглинули смуток, страждання, Душа вже й тішиться неначе крихті, Щоб без тривог заснути до світання. О, а чи вдасться, підповза зневіра, Немов змія хоче лишить отруту, Вже від жахіть уражена довіра, Сусід плекає ненависть набуту. Роки, століття, немов зубожілий, Позбутись нації, бажає щодня, Та люди добрі, чому ж такий злісний, Хоче движухи, як виживе земля? Зранена стогне, як вся Україна, Дома-руїни, тіла, дитячий плач, Скільки життів, за що нечисть накрила, Досить безжально поводиться палач. Главарь людина? Чи склеєний робот? Душа-болото, а мізки сірий пил, На жаль, від цього лиш біда, не користь, Коли недопалок випускає дим. З ним газ довкола, отруйний наркотик, Йде зомбування, чи витримає люд, Невже для нього, ще мало двохсотих? Чи колись буде, все ж справедливий суд? За всі безвинні життя, згвалтування, Всевишній зглянься, що коїть цей народ, Жаль на розплату, нема сподівання, Шкода з війни, підраховують доход. Все набране приховав осінній день, Та біль сердечний й ніч не втихомирить, Хоч сльози материнські злив дощем, Вона в розплату за кожного вірить. Ти ж не пробачиш, як Володар світу, Бо ж віра в справедливість іще жива, За злодіяння не можна простити, За нерозквітнувше молоде життя. Біля ікони, зазирнувши з вікна, Плека надію, що здаля в небесах, Мольбу почує, закінчиться війна, У потойбіччя віднесе журбу, страх. Хай мрії сонячні, радість у очах, Щоб настав мир на українській землі, По травах босоніж, у мандрах дитя, Най відчуває солод не лиш у сні… На цій планеті, під назвою Земля! 22.11.25 р