Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Через осінь - ВІРШ

Так поплакати як же хочеться! Так печалиться мені. З чого б це? Чи не досить? Я не буду тебе бентежити. Руку дай мені - підем стежкою. Через осінь Листопадову, в дощ уплетену. Котрий день я гукаю - де ти там? Кажеш - злива. Най дощиться, тече до кореня. Ми ж бо схожі, і ми нескорені, Хоч вразливі. Ми зимові, тому засталені: Бог затятості дав не мало нам: Палу й криги. Вечоріє сьогодні з óпівдня. Може, й стежка там перекопана? Перекрита? Ми ту копанку перескочимо. Там і ябко , під ноги втовчене. Ржава пляма В червоточині боку білого - Хмура осінь так наболіла нам. До нестями. Хмура осінь така невтішлива. Ніч темнішає, копня більшає, Та даремно. Хай ковтає листки обірвані. Перескочимо. Тільки вір мені. Далі йдЕмо.