Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: РІДНИМИ СТЕЖКАМИ - ВІРШ

РІДНИМИ СТЕЖКАМИ Рідними стежками вже не йду до мами, Рідними стежками не йду до батьків, Та туди вертаю защораз думками, Там, де за́вжди линув в рідній хаті спів. Там нема вже мами і нема вже тата, Вже пуста світлиця і батьків нема, Залишилась рідна, хоч старенька, хата, Звідки в світ широкий я колись пішла. Знову повернутись в ті часи хотіла, Знову повернутись в ту прекрасну мить, Де за стіл з батьками я би знову сіла, І про все із ними щоб поговорить. Хоч роки минають – пам’ять не згасає, Спогади спливають так, немов човни, Кожну мить прожиту, як альбом гортаю, Та й повиростали вже давно сини. Хата- намистина в квітах потопає, Та у ній нікого вже давно нема, Та й ніхто давно вже нас не зустрічає, Назавжди простились з нами усіма. Стрічечки-стежини в’ються біля хати, І росте калина далі край воріт, Нас не виглядають ні тато, ні мати, Бо давно пішли вже рідні в інший світ. 18.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025