Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: ЗУСТРІЧ - ВІРШ

ЗУСТРІЧ Ось вже тато з війни повернувся, Він на крилах додому летів, І він донечки знову торкнувся, По голівці рукою провів. Обидвоє сміються крізь сльо́зи, А з долонь йде тепло, як весна, Та він бачить війни страшні гро́зи І все те, що зробила війна. Мило доню в саду обіймає, Та думки́ все ще там, на війні, А коли ПЕРЕМОГА – не знає, І не знає ніхто про це… ні. Ось зустріла його люба доня, А дружина в невірі стоїть, В нього з шрамами сивая скроня, Бо неміряно було жахіть. А молилася доня щоразу, Щоб Всевишній їй тата вберіг, І не тратила віри ні разу, То ж татусь повернутися зміг. То ж складала малі рученята Та й все бралася Бога благать, А тепер у сльозах оченята, Вона татка змогла обійнять. Ось вже тато з війни повернувся, Дочекалася доня його, Він молитвою весь огорнувся, І ввійшов до будинку свого. Знову хлинули сльози рікою, Як ступив він на рідний поріг, Ще й любов на війну брав з собою, Завжди віру на зустріч беріг. 14.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025