ПОЧЕКАЙ, ЩЕ ЗИМА!
Прийшла Золотава осінь - блаженна мить,
Стоять дерева мов на балу королі.
Розмалювала в колір - листя золотить,
Грають їй на скрипці - явори скрипалі .
Золотава осінь розпустила коси,
Увінчала в них троянду червону.
Небо нахиляє їй голубу просинь,
Одягає у золоту корону .
О почекай, ще зима... почекай, ще мить!...
Не біжи, так швидко у золоту осінь.
Хай надивлюсь, на цю красу - блаженну мить!...
Уквітчаю троянду в золоті коси.
Золота осінь сьогодні королева
Вдягла нарядну сукню на осінній бал.
Їй капелюха знімають всі дерева...
Листопад наливає вино у бокал.
Кружляє осінь з шальним вітром у вальсі,
Листопад встеляє жовтий килим до ніг.
Така прекрасна мить ,в тім золотім часі !
Зима у благодаті сіє перший сніг.
Осінній жовтий лист, кружляє зверху, вниз,-
Летить за вітром у золотий листопад.
Він король на балу дарує всім сюрприз :
Запрошує нас на свято в осінній сад.
Звучить в мінорній ноті пісня скрипаля
Скрипки струна проганяє мою журбу.
В осіннім тумані , чую крик журавля
Шукаю між хмар весну - блакить голубу .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
