Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Яке нам світить майбуття? - ВІРШ

Звучить щораз усюди, ніби мантра, Що за гріхи ми маємо війну, Земля ж горить роки уже, як ватра, Сум недовіри болісно війнув: «У чім народ мій гріх одвічний має? Що цвіт губив у війнах знов і знов? Крові пролив за волю теж немало, Але зберіг і до землі любов. Не грішні ми – скоріш наївні люди, Бо ж вірили у справедливий світ, І добре серце берегли у грудях, А це, на жаль, фантазії політ. Про долі всі ми мріяли щасливі, Надію кожен грів таку в душі, А правда в тім, що лиш багаті – сильні, Що точать один одному ножі. Не може бути той світ ідеальним, Де убива-карає брата брат, Де не в пошані люди геніальні, А на задвірках… І на троні – кат… Емпатією світ наш не хворіє, Вважає зайвими ці почуття, Не помічаючи, що люд… звіріє. Яке ж тоді нам світить майбуття?» 20.10.2025. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко