Ніч пройшла, проминула.
Сном міцним вона заснула.
Наче квітка, день розкрився,
Ясним світлом освітився,
Бо його пора настала.
Вже прокинулась і встала
Разом з ним й земля довкола.
Вийшло ж сонце з виднокола,
Що її ж і розбудило
Променями ніжно, мило,
Наче ненька немовлятко, –
Любеє своє дитятко.
День – навчання час, роботи,
Щонеділі, щосуботи –
Відпочинку час, розваги
Та приділення уваги
Справам власним, особистим.
Ясним днем, днем променистим
Більш немає насолоди,
Ніж у матінки-природи
Преміцних обіймах бути,
Солодко у них тонути,
Як в бездоннім океані,
Миті бажані, жадані
Лиш на світі цім ловити –
Чути, дихати, ходити,
Бачити теж – просто жити
Та благі діла робити,
Щоб жилось усім щасливо,
Щоб здійснилося це диво
Справді так, як світлі мрії,
Сподівання та надії.
Євген Ковальчук, 08. 11. 2021
