Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Іван Мотрюк: НА ЩИТІ. - ВІРШ

Знову сирени по місту звучать , Знову кортеж зустрічаєм, Люди обабіч дороги стоять, Голови в смуті схиляєм. Додому в останнє вертає солдат, Люди стоять на колінах. Мужньо в руках він тримав автомат , На сході десь там у руїнах. Вірно служив він країні своїй Нас захищаючи з вами, Мабуть багато він мав своїх мрій , Мріяв як ми всі ночами. Та куля ворожа не знала про це , Їй би лише убивати . Поглянути хочеться тому в лице , Хто заряджав автомата. Спитати його по що він прийшов, Чого йому вдома замало, Що він у себе там не знайшов, Чи може їм їсти не стало? Спитати чи маму він знає свою , Чи має дітей і дружину, Чи знає він слово таке як «люблю»? Люблю я свою батьківщину. Заглянути в очі ,й сказати йому : Що марно ішов він від хати Прийдеться загинути в цьому краЮ Й навіки отут спочивати. Бо люди завзяті тут завжди жили, Любили свою Україну , Завжди боролись за неї вони, За мову її соловʼїну. Завдячуєм щиро солдате тобі І щиро прощення благаєм. Судилось вернутись тобі на щиті Та ми ж бо тебе памʼятаєм.