Сади скидають золоті медалі,
Останній лист торкається води.
... Без мене йшов, іди без мене й далі,
З погожих днів в осінні холоди.
Сумує тихо човник на причалі,
Ніхто не кличе в далечінь - пливи!
... Без мене жив, живи без мене й далі,
Мене в минулі весни не зови.
Бо там нема ні радості, ні цвіту,
Лиш тихий сум туманом по межі.
Без тебе я давно іду по світі,
Туди, де рай торкається душі.
