Осінь за вікном,опале листя, дощі ідуть
І на якось холодно і дзябко так...
Душа розривається, очі пускають сльозу
І постає одвічне чому?
Хотілося б іти і бігти, летіти і мріяти,
Кохати ... Та чи я маю право на щастя?
Чи маю я право на власну любов?
Я хочу щастя.... Бути разом знову і знов?
Наче магніт сила тягне до тебе.
Міжна нами відстань. Між наби простір і небо.
Ми спіймали власну зорю. Я кохаю чи може люблю?
Боже, прости, за все і всі помилки....
Невже, кохання це я і ти? Хімія і суміш тих почуттів,
Бути нещасною: чи ти тільки мій?
