І знову ніч, уповні місяць,
Вони свою сторінку пишуть,
На полотні з казковим сяйвом,
Доречно тут, не буде зайвим.
А зорі справжні полонянки,
Підвладні ночі, щоб світанки,
Щоразу сяючі з мигтінням,
Ведуть чаклунство із світінням.
Місяць уповні в листопаді,
Ніщо не стане на заваді,
Листву збадьорить злегка вітер,
Розсипле чари білим світом.
Та за вікном свої розваги,
Сюжет не тронуть навіть хмари,
Лиш тихий шурхіт рушить тишу,
Таїна в кожному і хитрість.
На ранок в росах, заіскриться,
Земля красою звеселиться,
Мабуть це сон, бачила гарний,
Світила погляд, той, янтарний….
Сприйняла радо, мов Божий дар.
06.11.25р
